четвер, 19 травня 2016 р.

Всесвітній день вишива́нки — міжнародне свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу. Дата проведення — щороку в третій четвер травня (будній день). Свято є самобутнім і самодостатнім, не прив'язане до жодного державного чи релігійного.
Цей день у нашій школі почався з гарного танцювального флешмобу. Йому були раді всі учні школи, бо хореограф Ковальчук Руслана підготувала танцювальні рухи, які прийшлися до душі кожному!




6 березня 2016 року, районний конкурс "Весняна зірка"

Відбувся районний конкурс краси, розуму та майстерності між дівчатами 8 - 9 класів. Учасницею від нашої школи стала учениця 8 класу Продоско Аліна, яка зайняла третє місце.


Степівчанка-українка друзі звуть мене Алінка.
Я характер впертий маю, все робити я встигаю.
В школі дуже добре вчуся, працьовита, не лінюся.
Лідер я зажди у всьому: і у школі, і удома.
Хобі я багато маю: і малюю, і співаю.
Ось тому, у цьому залі, рідну школу представляю.
Ой, і хороша ж я. І розумна, і красива. Що тільки варто сказати про мою вроду. Ви подивіться на моє пшеничне хвилясте волосся – усе воно сонце у себе увібрало. Бо моя планета-покровитель: Сонце.
А струнка я яка та тендітна, як та вербена, що є символом мого імені.
А ім’я моє звучить  як мелодійно та ніжно. Ви тільки послухайте: Аліна, Аля, Ліна, Аделіна.  Так і хочеться його промовляти.
Так-таки хороша я. Та що там врода. Яка слухняна донька. Батьки не нахваляться мною: я і працьовита, і охайна. А навчаюся як добре. А все тому, що маю характер впертий. Усього досягну, про все дізнаюся.

Ну справжня українка!



пʼятниця, 19 лютого 2016 р.

Пам`яті Небесної Сотні


19 лютого 2016 першим уроком для учнів всієї школи став урок Пам`яті тих, хто віддав своє життя за мрію про краще майбутнє, 19 лютого 2014 року на Майдані Незалежності. 
Україна – це небо блакитне,
А в тім небі – зірки золоті.
Сяють нам з високості  привітно
Ці два кольори, ніжні й прості. 
Угорі – небозвідоксамитний,
А внизу – колосисті поля.
Україна – край наш привітний –
Рідне небо і рідна земля.
Так було до 21 листопада 2013 року до того дня, доки студенти Києва  не вийшли на Майдан Незалежності в підтримку євроінтеграції за Єропейську Україну.
Це була мирна акція, яка згодом переросла у Революцію, ту, що  змінила нашу свідомість назавжди, бо вона розставила все на свої місця і показала всьому світу хто є хто…
Вони співали “Ще не вмерла…” і вмирали…
Земля тремтіла, під ногами ж – твердь…
Їм янголи обличчя прикривали…
А ті під вибухи гранат ішли на смерть…
Їх вбивали… Спочатку на Майдані, а згодом на ніким не оголошеній війні на Сході нашої країни…
17 квітня 2014 року в Женеві за участю вищихдипломатичних представників України, ЄС, США та РФ відбулися Чотиристоронні переговори щодо деескалації збройного конфлікту між Російською Федерацією та Україною.
Позиція української сторони вимагала від Росії виконання 5 основних вимог, але за підсумками шестигодинної зустрічі, сторонами узгоджено ряд дипломатичних  домовленостей, які до цього часу Росією не виконані…
А зараз на моїй землі іде війна ,
Стріляють танки і ревуть гармати,
Сповита горем , в чорному вбранні,
Сльозами вмилась не одна вже мати.
Найкращі з кращих падають від куль ,
Грудьми своїми землю прикривають,
Сумним набатом в селах і містах,
Звучать слова: « Герої не вмирають ! »
Вони живуть навіки у серцях.
І в пам’яті народу України
І не дозволять нашим ворогам
Перетворить Вітчизну на руїни.
Ми вистоїм. Здолаємо катів ,
Як маків – цвіт розквітне Україна !
На тих місцях, де йдуть тепер бої ,
В земнім поклоні схилиться калина …
Ще довго-довго з покоління в покоління будуть передавати батьки синам і дочкам, а ті своїм дітям спогади про тих, хто на початку ХХІ століття виборює українську Незалежність. Ця боротьба сколихнула весь світ, не залишила байдужою жодної душі, бо надто висока їй ціна – ціна людського життя…
Вона молода, вона красива, вона хоробра. Їй - 24. Кілька століть українців об’єднувала одна мрія, плекаючи яку, вони завжди залишалися Єдині. Це була мрія про Незалежність . Що може об`єднати Україну тепер.? Що може об’єднати людей, які воліють вважати своєю історією різні речі та висувати пам’ятники різним героям? Мабуть таким об’єднуючим фактором може бути тільки бажання та спільна мрія про Майбутнє. Інколи об`єднує не історія, а взаємодопомога і жага до соборного та незалежного прийдешнього.
Зараз, в умовах коли люди не завжди розуміють де правда, а де брехня, де є друзі, а де є вороги… Сьогодення закликає йти не за політиками. Не за журналістами. Не за пропагандою чи масою.... ЙТИ ПОТРІБНО ЗА УКРАЇНОЮ!!!!!
Патріотизм починається з малого: з любові до місця, де ти народився, де живеш; з любові до своїх батьків; зі знання свого родинного коріння... А ще - із любові до своєї Мови, із поваги до свого Прапору, із знання Історії свого народу, із віри у гарне майбутнє своєї Держави. Тебе можуть не завжди підтримувати у цьому друзі чи знайомі... це не важливо!
Важливо – точно знати, що те що ти робиш - правильно, що задля своєї Батьківщини ти готовий на вчинок... Часом – геройський, а іноді – здавалось би, зовсім непримітний. Але ти напевне знатимеш, що ти це зробив!
 

понеділок, 28 грудня 2015 р.

Зустріч Нового року

Наближення Нового року – це не просто переддень нових 12 місяців. Усе набагато складніше: це – ворота, які ведуть в нове, ні з чим незрівняне життя, сповнене тих самих чудес, в які ми вже й не віримо. Але ж у Новий рік можливо все, чи не так? Недарма народна мудрість каже: як зустрінеш його, так і проведеш. Новий Рік - одне із найзагадковіших свят, і не тільки тому, що його очікування й святкування пов'язане зі світом добрих казок і магії, але ще й тому, що в культурній загальнолюдській традиції - це, мабуть, єдина знаменна подія, що впродовж століть і щорічно відзначається людьми у всіх країнах і на всіх континентах. Найдавніша традиція зустрічі Нового року, як правило, пов'язана з розповсюдженим повір'ям: "як Новий рік зустрінеш, так його й проведеш".
Учні нашої школи проведуть 2016 рік добре, бо зустрічали його дуже дружньо і весело. На новорічних святах було все: і пісні, і танці, і вистави, і шкільний КВН.
 



четвер, 15 жовтня 2015 р.

До Дня захисника України

"Слава Україні та її Героям!" - захід , присвячений Дню захисника України. Ще два роки тому ми не особливо звертали увагу на слова «слава Україні – Героям слава»,а тепер ці слова набули нового змісту. Наразі вже точно зрозуміло, кому ці слова адресовані, і ні в кого немає сумнівів,що ці герої – хлопці що зі зброєю в руках захищають крихкий східний кордон України, лікарі які в мирний час повертають поранених в АТО з того світу, волонтери на плечах яких тримається наша армія. Слова «Слава Україні – Героям слава» перестали бути просто вітанням це вже віддання шани найкращим, котрі у найважливіший момент нашої держави не злякалися і пожертвували собою заради своєї Батьківщини, це слова про мертвих і живих – захисників нашої України.

неділя, 15 березня 2015 р.

Робочі будні

3 березня у школі було проведено робочу лінійку та учнівські збори.
На порядку денному зборів були нагальні для вирішення питання які турбують учнів та педагогів:
1. Відвідування учнями школи.
2. Відвідування уроків фізичної культури.
3. Чергування в класі.
Учні та учителі мали можливість висловити свої думки та погляди на проблеми, які існують у школі, побажання до змін  у Статуті школи, перегляд правил для учнів та ін.
 

пʼятниця, 20 лютого 2015 р.

Пам`яті Героїв Небесної Сотні

20 лютого учні Добровеличківської школи №2 організували лінійку Пам`яті Героїв Небесної Сотні. Були вірші, відео, Гімн України і хвилина мовчання....
А учениця 11-А класу Фіщенко Діана прочитала свій вірш, присвячений українським солдатам.
Привіт, солдате,
Привіт… мій любий захисник.
Давно хотіла «дякую» сказати,
Потиснуть руку від усіх.
За тії твої ночі, що без сну,
За ту твою жагу до перемоги.
Ти знай, мій любий, не забуду ту зиму,
Коли серденько розривалось від тривоги.
Вже побратимів багатьох, нажаль, нема,
Багато сліз пролила ненька-Україна
Всьому виною є проклятая війна
Та я молитимусь за тебе неупинно.
Та все мине… і смуток і журба.
Ти повернешся у батьківську хату
На місці бою зацвіте полин-трава,
І тільки пам’ять нагадає біль солдату…
 
 

четвер, 25 грудня 2014 р.

Передноворічні турботи

Передноворічний тиждень у школі розпочався 22.12 - прекрасною виставкою сувенірів, зроблених руками учнів.
23.12 - для учнів 5-11 класів, боло проведено спільну конкурсну програму, присвячену Новорічним та Різдвяним святам.  
24.12. - вчитель початкових класів Боліла Лариса Валеріївна приймала у себе на районному семінарі гостей - представників зі шкіл району. Учні 4-го класу змогли показати всім свої знання, вміння та творчі задатки, а гості в цей день не залишились без новорічного подарунку, який їм приніс наш казковий Дід Мороз.
Сьогодні, 25.12 для учнів 1-4 класів проходять новорічні ранки. Тут є все: і пісні, і хороводи, і веселі українські таночки. Але обов"язковим є присутність на святі казкових героїв, а їх сьогодні чимало! Є і пірати, і бандити, і лісові звірі і обов"язково - Снігуронька та Дід Мороз.
Завтра, 26.12, учні старших класів запрошують всіх на благодійний ярмарок, що почнеться о 10.00, біля дитячої бібліотеки.
На такій благородній ноті ми закінчимо І семестр 2014-2015 н.р., та і увесь 2014 рік. Не можна сказати, що він приніс нам багато радості, ні, цей рік приніс всім українцям занадто багато сліз, горя і розчарувань, але, разом з тим, він дав можливість на увесь світ показати велич українського народу, його свободолюбство і звеличений у віках дух боротьби. Цей рік подарував нам знайомство з багатьма чудовими людьми - волонтерами та нашими мужніми бійцями, він показав нам наших друзів і наших ворогів. А головне, саме цей рік пробудив у кожному з нас почуття любові до рідної землі, яке ми більше не випустимо зі свого серця, і пронесемо через всі наступні роки. 
Ось так, з такими почуттями та думками закінчується останній передноворічний тиждень у нашій школі.
З наступаючими святами всіх вас!